ОЦІНКА ПРОЦЕСІВ ФОРМУВАННЯ СТАНУ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ МІСТА
УДК 352 (075.8)
Н. Г. Ревенко, к. е. н., Т. С. Нечесенко
Дніпродзержинський державний технічний університет, Україна
ОЦІНКА ПРОЦЕСІВ ФОРМУВАННЯ СТАНУ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ МІСТА
Визначена і побудована структурно-логічна модель впливу чинників на стан економічної безпеки міста. Представлено показник рівня економічної безпеки та оцінено рівень економічної безпеки м. Дніпродзержинська.
Ключові слова: економічна безпека міста, рівень економічної безпеки, «швидкість» плину процесів підвищення економічної безпеки.
В статье определена и построена структурно-логическая модель влияния факторов на состояние экономической безопасности города. Представлен показатель уровня экономической безопасности и проведена оценка уровня экономической безопасности г. Днепродзержинска.
Ключевые слова: экономическая безопасность города, уровень экономической безопасности, «скорость» течения процессов повышения экономической безопасности.
The article identifies and develops a structural and logical model of influence of factors on the economic security of the city. Presented is the index of economic security level and the level of economic security of Dneprodzerzhinsk is herewith rated.
Key words: economic security of the city, economic security level, process flow of economic security enhancement.
Вступ. Важливою умовою економічного і соціального розвитку країни є забезпечення її економічної безпеки, яка створює матеріальне і економічне підґрунтя її розвитку. Економічна безпека як складне економічне явище формується на усіх рівнях економіки країни. Але якщо економічна безпека підприємства суттєво залежить від діяльності самого підприємства, то стан економічної безпеки вищого рівня більше залежить від чинників оточуючого середовища і вміння враховувати, використовувати і гармонізувати баланс впливів з боку не тільки внутрішніх, а й зовнішніх чинників. Економічна безпека будь-якого міста є базовою складовою як загальної власної безпеки, так і безпеки країни в цілому. Останнє, свідчить про складність, ієрархічність, багатоаспектність і багатоплощинність формування економічної безпеки. З огляду на значимість її визначення для кожної країни є потреба у подальшій увазі з боку науковців і практиків на процеси її формування.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання економічної безпеки досить повно розглянуто в наукових працях як зарубіжних, так і вітчизняних вчених. Визначення сутності економічної безпеки, її рівнів, складових, які формують економічну безпеку, показників, за якими можна оцінити її стан відображено у працях західних вчених: В. Бекермана, Е. Андерсона, Т. Хора, Д. Ламбера.
Серед вітчизняних вчених, які досліджували проблеми економічної безпеки слід виділити наступних представників: О. Бєлов [1], О. Власюк [2], І. Мішина [3], Г. Пастернак-Таранушенко [6], М. Пендюра [7], І. Бінько, В. Шлемко [10] та ін.
Але питання підвищення керованості і регульованості плину процесів підвищення економічної безпеки як функції менеджменту ще залишається недостатньо дослідженим.
Постановка завдання. Визначення показників і швидкості процесів формування стану економічної безпеки міста та факторів проблемних ситуацій, для підвищення ступеня передбачуваності і запобігання негативних впливів на її забезпечення і підтримку.
Результати. Рівень економічної безпеки – це такий стан економіки, за яким підтримується стійкість до внутрішніх і зовнішніх небезпек та задовольняються потреби суспільства.
Аналіз літературних джерел з даного питання свідчить, що економічна безпека має відповідати двом головним умовам: збереження економічної самостійності господарюючих суб’єктів та її здатності у власних інтересах приймати рішення, що стосуються розвитку економіки в цілому та збереження вже досягнутого рівня життя населення і можливості подальшого підвищення його якості.
Уяву про зміст і чинники забезпечення економічної безпеки міста можливо отримати шляхом визначення і побудови структурно-логічної моделі впливу чинників на її стан (рис. 1).
Рис. 1. Структурно-логічна модель формування економічної безпеки міста
Оскільки внутрішні чинники економічної безпеки пов’язані з розвитком економічних галузей і видів діяльності на основі використання власних ресурсів та, зважаючи на зміст економічних показників й критеріїв стану економічної безпеки, можливо сформувати уявлення про чинники впливу на цей феномен. На підвищення рівня економічної безпеки міста прямо впливають внутрішні чинники формування результатів господарської діяльності, які крім власного розвитку, певним чином залежать від якості реалізації функцій стратегічного і поточного планування, управління і організаційного забезпечення сукупності процесів підтримки й підвищення рівня економічної безпеки. Їх особливістю є здатність до розвитку, сприйняття керуючих впливів, здатність до позитивних трансформаційних змін. Для їх опанування повинні використовуватися інноваційні важелі механізму управління безпекою, у складі яких би виділялись якісно оновлені функції управління, уява про забезпечення економічної безпеки, як генеральної місії органів економічного управління.
Зазначене, дає змогу стверджувати, що економічна безпека міста, внутрішні і зовнішні фактори, регулюються системою управління і залежать, в свою чергу, від її якості і результативності, що є очевидним.
Аналіз економічної безпеки міста з метою її подальшого підвищення, повинен мати методологічну основу яка б дозволяла надавати своєчасну оцінку індикаторів економічної безпеки та створювала спроможність для прогнозування динаміки змін її складових, за допомогою яких виявляються як позитивні, так і негативні тенденції можливого стану цього явища.
Рівень економічної безпеки міста можливо оцінити низкою показників, які у сукупності здатні віддзеркалити стан цього явища. У формалізованому вигляді він може бути представлений відносним показником, що розраховується за виразом (1):
, (1)
де РЕБМ – рівень економічної безпеки міста;
x1 – темп приросту обсягу капітальних інвестицій;
x2 – темп приросту обсягу основних засобів;
х3 – темп приросту обсягу реалізованої продукції промисловості;
х4 – темп приросту обсягу реалізованих послуг;
х5 – темп приросту експорту товарів і послуг;
х6 – темп приросту кількості постійного населення;
х7 – темп приросту середньомісячної номінальної заробітної плати найманих працівників;
х8 – темп приросту рівня зареєстрованого безробіття;
n – кількість показників, обраних для оцінки.
При досліджені стану економічної безпеки в залежності від об’єкту дослідження (міста, галузі, підприємства) склад вищезазначених показників може змінюватися, доповнюватися чи зменшуватися, в залежності від складності оцінюваного об’єкту.
При виборі показників економічної безпеки слід враховувати їх наявність в існуючій статистичній звітності міста або в поточній звітності об’єкту дослідження, дотримуватись співставності періоду їх формування і одиниць виміру. Наприклад, із низки перерахованих показників на місцевому рівні (у якості прикладу) дослідимо рівень економічної безпеки м. Дніпродзержинська. Доступні для оцінки цього рівня показники за період 2006–2010 рр. наведено у табл. 1.
Таблиця 1. Основні соціально-економічні показники м. Дніпродзержинська*
|
Показник |
Одиниці виміру |
Роки |
||||
|
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
||
| Обсяг капітальних інвестицій |
млн. грн. |
660 |
1079 |
1436 |
598 |
454 |
| Основні засоби |
млн. грн. |
11419 |
13152 |
14581 |
21178 |
22667 |
| Обсяг реалізованої продукції промисловості |
млн. грн. |
9581,7 |
12471 |
17242,2 |
14439,1 |
19893,3 |
| Обсяг реалізованих послуг |
млн. грн. |
239,4 |
293,6 |
314,5 |
325,2 |
502,3 |
| Експорт товарів і послуг |
млн. дол. |
886,6 |
1255,8 |
1735,5 |
393,9 |
494,2 |
| Кількість постійного населення |
тис. чол. |
253 |
252,2 |
251,4 |
250,6 |
249,6 |
| Середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників |
грн. |
1150,9 |
1447 |
1854,6 |
1935,7 |
2351,2 |
| Рівень зареєстрованого безробіття (-) |
% |
1,6 |
1,3 |
2,4 |
2,1 |
1,7 |
*Джерело даних [8, с. 151].
Для подальшого аналізу, необхідно привести всі значення до однакових одиниць, використовуючи індексний метод за формулою:
Кбр=хt/х0 – 1, (2)
де Кбр – темп приросту.
Розрахуємо темп приросту обсягу капітальних інвестицій за обраний період:
Кбр2007=1079/660=0,63,
Кбр2008=1436/660=1,18,
Кбр2009=598/660= -0,09,
Кбр2010=454/660= -0,31.
Аналогічно розраховані темпи приросту інших показників наведені у табл. 2. За базовий обираємо 2006 рік.
Таблиця 2. Темпи приросту основних соціально-економічних показників м. Дніпродзержинська
|
Показник |
Роки |
|||
|
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
|
| Обсяг капітальних інвестицій |
0,63 |
1,18 |
-0,09 |
-0,31 |
| Основні засоби |
0,15 |
0,28 |
0,85 |
0,99 |
| Обсяг реалізованої продукції промисловості |
0,30 |
0,80 |
0,51 |
1,08 |
| Обсяг реалізованих послуг |
0,23 |
0,31 |
0,36 |
1,10 |
| Експорт товарів і послуг |
0,42 |
0,96 |
-0,56 |
-0,44 |
| Кількість постійного населення |
-0,003 |
-0,006 |
-0,009 |
-0,013 |
| Середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників |
0,26 |
0,61 |
0,68 |
1,04 |
| Рівень зареєстрованого безробіття (-) |
-0,19 |
0,50 |
0,31 |
0,06 |
При оцінці стану економічної безпеки за «ідеальний» або «еталонний» рівень показника логічно прийнятим значенням є 1. Аналізуючи показники економічної безпеки, представлені в табл. 2, можна стверджувати що усі вони мають стійко визначену «силу» впливу і частку в інтегральному показнику або, що існує чітка залежність між ним і іншими складовими економічної безпеки, без попередніх досліджень на основі аналітичної бази, яка б засвідчила тенденції їх зміни і взаємозалежність, поки неможливо. Тому, із-за складності попередніх розрахунків і недостатньої співставності показників, у першому наближені, як підґрунтя формування рівня економічної безпеки, на нашу думку, слід користуватися показниками швидкості руху результатів процесів, які обумовлюють стан безпеки, тобто використовувати значення темпів їх приросту. Саме рух процесів і швидкість їх плину дозволить визначити тенденції зміни стану безпеки, і рівень керованості й урегульованості цих процесів з боку органів управління, та глибше висвітлити існуючи проблеми.
Аналіз «швидкості» руху складових показників економічної безпеки, відносно 2006 року розрахуємо за формулою:
?б = хt – х0 , (3)
де ?б – абсолютний базисний приріст;
хt – значення показника у році, що розраховується;
х0 – значення показника у базисному році.
За наведеною формулою, «швидкість» приросту або падіння обсягу капітальних інвестицій за обраний період становить:
?б 2008 = 1,18 – 0,63 = 0,54,
?б 2009 = –0,09 – 0,63 = –0,73,
?б 2010 = –0,31 – 0,63 = –0,95.
Розрахунки за іншими показниками по наведеній формулі представлені у табл. 3 за період 2008–2010 рр.
Спираючись на дані, наведені у табл. 3 та використовуючи формулу 1, розрахуємо рівень економічної безпеки м. Дніпродзержинська за 2008 рік:
РЕБМ2008=8O|(0,54*0,13*0,50*0,09*0,54*(-0,003)*0,35*0,69)|=0,20.
Таблиця 3. «Швидкість» руху показників економічної безпеки м. Дніпродзержинська
|
Показники приросту |
Роки |
||
|
2008 |
2009 |
2010 |
|
| Обсяг капітальних інвестицій |
0,54 |
-0,73 |
-0,95 |
| Основні засоби |
0,13 |
0,70 |
0,83 |
| Обсяг реалізованої продукції промисловості |
0,50 |
0,21 |
0,77 |
| Обсяг реалізованих послуг |
0,09 |
0,13 |
0,87 |
| Експорт товарів і послуг |
0,54 |
-0,97 |
-0,86 |
| Кількість постійного населення |
-0,003 |
-0,006 |
-0,010 |
| Середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників |
0,35 |
0,42 |
0,79 |
| Рівень зареєстрованого безробіття (-) |
0,69 |
0,50 |
0,25 |
Аналогічно проведемо розрахунки за інші роки. Обчислені результати представимо у вигляді табл. 4.
Таблиця 4. Розрахований рівень економічної безпеки м. Дніпродзержинська за 2008-2010 роки
|
Показник |
Роки |
||
|
2008 |
2009 |
2010 |
|
| Рівень економічної безпеки міста |
0,20 |
0,30 |
0,59 |
Для наочності, зобразимо розрахований рівень економічної безпекиграфічно на рис. 2.
Рис. 2. Рівень економічної безпеки м. Дніпродзержинська за 2008–2010 рр.
Виходячи з даних наведених у таблиці 4 та на рисунку 2, робимо висновки про низький рівень економічної безпеки м. Дніпродзержинська за обраний для аналізу період.
В тім, слід відмітити стійкість його тенденцій до зростання, що є прогресивною і бажаною тенденцією. Причинами цього є збільшення обсягу реалізованої продукції та послуг, підвищення середньомісячної номінальної заробітної плати найманих працівників та збільшення виробничого капіталу міста.
Разом з тим, необхідно відмітити і негативний вплив на показник економічної безпеки зниження кількості постійного населення, експорту товарів і послуг та обсягу капітальних інвестицій. Для більш ґрунтовних висновків, потрібно врахувати, що кожний з обраних факторів має неоднаковий рівень впливу на економічну безпеку міста. Тому, виникає необхідність додаткового дослідження з врахуванням причинно-наслідкових зв’язків і вагомості наведених факторів. Безсумнівним, є добір більш широкого кола показників для оцінювання з врахуванням специфіки економічної системи міста.
Висновки. Виявлення загроз економічній безпеці міста і прогнозування їх наслідків повинно здійснюватись за допомогою моніторингу рівня досягнення і «швидкості» руху чинників позитивного впливу. Функція забезпечення підвищення стану економічної безпеки повинна розглядатись, як ключовий напрям діяльності органів влади міста. Вони повинні постійно використовувати інструментарій аналізу потенційних і реальних загроз економічній безпеці, та планувати заходи по її підвищенню й здійснювати альтернативний вибір управлінського інструментарію розв’язання виникаючих проблем.
Важливою умовою регулювання процесів підвищення економічної безпеки є встановлення показника «швидкості» плину процесів, що дозволить надавати реальну оцінку ділової активності суб’єктів влади та господарюючих суб’єктів. Слід підкреслити, що планові показники «швидкості» плину процесів доцільно встановлювати за економічно обґрунтованими можливостями в абсолютних чи відносних показниках, у складі стратегічних програм розвитку міста.
Література:
1. Бєлов О. Ф. Економічна безпека України: пріоритети та механізм забезпечення / О. Ф. Бєлов // Поглиблення ринкових реформ та стратегій економічного розвитку України до 2010 року : матеріали наук. конф. – К., 1999.
2. Власюк О. С. Теорія і практика економічної безпеки в системі науки про економіку / О. С. Власюк ; Нац. ін-т пробл. міжнар. безпеки при Раді нац. безпеки і оборони України. – К., 2008. – 48 с.
3. Мішина І. Г. Економічна безпека в умовах ринкових трансформацій : дис. канд. … екон. наук : спец. 08.00.01 / І. Г. Мішина. – Донецьк, 2007. – 235 с.
4. Нечитайло І. В. Модель опису стану економічної безпеки міста як соціально-економічної системи / І. В. Нечитайло // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, 2012. – № 14 (185) Ч.1.
5. Носова О. В. Моделі економічної безпеки регіону / О. В. Носова, О. С. Маковоз // Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Серія: Економічна теорія і право. – 2011. – № 1 (4). – С. 36–45.
6. Пастернак-Таранушенко Г. А. Економічна безпека держави. Статика процесу забезпечення / Г. Пастернак-Таранушенко ; за ред. проф. Б. Кравченка. – К. : Кондор, 2002. – 302 с.
7. Пендюра М. М. Національна безпека України в контексті сучасних європейських геополітичних трансформацій : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 / М. М. Пендюра. – К., 2005. – 212 с.
8. Статистичний щорічник м. Дніпродзержинська за 2010 рік. Управління статистики у м. Дніпродзержинську, 2011. – 151 с.
9. Чечель О. М. Економічна безпека в контексті державної економічної політики України / О. М. Чечель // Науковий Вісник. – 2009. – № 1. – С. 301–309.
10. Шлемко В. Т. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення / В. Т. Шлемко, І. Ф. Бінько. – К. : НІСД, 1997. – 144 с.
Надійшла до редколегії 14.03.2013