Навчально-виховний аспект використання соціологічних опитувань
УДК 378
І. В. Дружиніна*, Л. М. Сорокіна**, к. соц. н.
*Дніпродзержинський технологічний коледж, Україна;
**Дніпродзержинський державний технічний університет, Україна
Навчально-виховний аспект використання соціологічних опитувань
Розглянуто особливості використання соціологічних досліджень у навчально-виховному процесі, ключові напрямки проведення опитувань у навчальних закладах та засоби оптимізації співпраці педколективу.
Ключові слова: соціологічне дослідження, анкетування, навчально-виховний процес, оптимізація.
Рассмотрены особенности использования социологических исследований в учебно-воспитательном процессе, ключевые направления проведения опросов в учебных заведениях и средства оптимизации сотрудничества педколлектива.
Ключевые слова: социологическое исследование, анкетирование, учебно-воспитательный процесс, оптимизация.
The article analyzes the features of using social research techniques in the educational process, key areas of survey performing at the educational establishments and the means of optimizing the cooperation within the teaching staff.
Keywords: case study, survey, educational process, optimization.
Практика соціологічних досліджень використовується сьогодні у всіх сферах людського життя. Найдієвішою вона є тоді, коли дослідження систематизовані, проводяться неодноразово. Це необхідно для того, щоб мати якісний матеріал для аналізу колективних дій різних соціальних спільнот.
Використання соціологічних опитувань у навчальному процесі – це один з шляхів виявлення можливих проблем навчально-виховного процесу і навчального закладу в цілому. Такі дослідження допоможуть створити інструментальні засоби, які покращать взаємодію між адміністрацією, викладацьким і студентським колективами під час навчально-виховного процесу; виявити можливі проблемні ситуації і шляхи їх вирішення; дати можливість керівництву навчального закладу своєчасно реагувати на можливі осередки напруження в колективі.
Актуальність теми зумовлена необхідністю оптимізації навчально-виховного процесу в умовах демократизації освітнього простору. Представники різних напрямків освіти і виховання в процесі виконання безпосередньої професійної діяльності досить часто відчувають потребу в отриманні інформації щодо думок, настроїв, мотивів і особливостей поведінки як підлеглого контингенту, так і колег, з метою покращення результатів співпраці. Вирішити це завдання можливо використовуючи у навчально-виховному процесі різні методи соціологічних досліджень.
Метою даної роботи є підтвердження тези, що застосування різноманітних соціологічних опитувань у навчальних закладах приводить до покращення навчального і виховного процесів, дає змогу виявити недоліки та проблемні місця, а також виробити рекомендації для їх ліквідації.
Аналіз останніх досліджень і публікацій з даного питання показує, що у сучасній соціології емпіричні дослідження займають значне місце, оскільки саме вони формують теоретичну базу для подальшого розвитку досліджуваних напрямків діяльності соціуму. Немаловажну роль у сучасних умовах відіграють дослідження, присвячені молодіжній тематиці, тому що сучасне молоде покоління є громадянами, які народилися у незалежній державі і за багатьма ознаками воно значно відрізняється від тих, хто народився і був вихований за часів Радянського Союзу. Формування молоді проходить за часів набуття ними певних знань – у навчальному закладі. Також на становлення особистості впливають сім’я та соціальне оточення поза навчальним закладом. Навчальний заклад, крім виховного впливу, має за мету ще й формування певних знань, умінь та навичок.
Ефективність освіти, як зауважує Ж. Тощенко, багато в чому залежить від того, яку мету мають учасники цього процесу і насамперед учні та студенти, що вони хочуть реалізувати у своєму житті за допомогою освіти. У цьому контексті дуже важливо виявити залежність між соціальною і професійною орієнтацією. Соціальна і професійна орієнтації взаємодіють, бо соціальний статус людини в суспільстві значною мірою визначається характером і змістом його професійної діяльності [2, c. 266].
Молодіжну, професійну і освітню проблематику, а також проблеми їх дослідження, в сучасній Україні вивчають багато дослідників, наприклад, В. Г. Городяненко [8], Ю. В. Борисова [1], Є. В. Болотіна, В. Б. Мішура [3], Л. П. Морозова [6], але саме під кутом зору застосування соціологічних досліджень для оптимізації навчально-виховного процесу подібна тематика до цього часу не часто стає темою періодичних і наукових видань і публікацій. Соціологічні дослідження подібного типу активно використовуються у державному управлінні [7], але їх застосування в системі освіти також є досить ефективним, що підтверджує досвід Дніпродзержинського технологічного коледжу Дніпродзержинського державного технічного університету [5].
Виклад основного матеріалу. Метою використання соціологічних досліджень у роботі навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації є вирішення соціальних протиставлень, які неодмінно виникають під час взаємодії великої кількості людей. Особливістю діяльності навчальних закладів є наявність нормативного контролю за всіма видами навчальної в виховної діяльності, які нерідко вступають у протиставлення з існуючою ситуацією або психологічними проблемами під час взаємодії малих соціальних груп. Саме задля пошуку шляхів знаходження осередків психологічної напруги та вирішення соціальних протиставлень і необхідно використовувати соціологічні дослідження.
Таким чином, ми рекомендуємо використовувати для роботи у студентських і педагогічних колективах саме опитування як найбільш результативний і конкретний соціологічний метод роботи з інформацією.
Анкетування найбільш ефективне саме у студентському колективі, оскільки заповнення анкети психологічно імітує виконання перевіркового тесту, однак не містить необхідності дати саме «правильну» відповідь. Цей факт значно полегшує сприйняття інформації, що подається в опитувальнику, і налаштовує респондента на можливість впливати особисто на проблему, вказану в дослідженні.
Анкетування варто застосовувати при вивченні оцінки ефективності викладацької, виховної та профорієнтаційної роботи, соціально-психологічного клімату в колективі, вирішення конфліктних ситуацій, складанні соціального паспорту студентських груп та ряду інших проблем.
Тематика соціологічних опитувань практично не має обмежень. У виховній роботі Дніпродзержинського технологічного коледжу Дніпродзержинського державного технічного університету використовується, наприклад, дослідження на таку тему: «Профілактика негативних явищ у студентському середовищі». Для оптимізації навчального процесу – «Ставлення колективу до змін в організації системи навчання студентів», «Адаптація студентів». Для покращення профорієнтаційної роботи – «Профорієнтація як засіб заохочення до навчання». Для коригування можливих помилок у викладацькій роботі використовується рейтинг кураторів і психодіагностична методика встановлення професійної придатності педагогів за допомогою соціально-психологічного опитування студентів.
Матеріали соціологічних опитувань необхідно періодично узагальнювати і перевіряти. Такі прості дії дозволяють якісно покращити взаємодію викладачів і студентів під час навчально-виховного процесу.
Результати опитувань повинні використовуватися в житті навчального закладу як засіб оптимізації вирішення досліджуваної проблеми. Анонімність проведення опитувань різко підвищує достовірність результатів, тому можна отримати реальний погляд на проблему і запропонувати шляхи її вирішення.
Такий підхід до оптимізації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах І–ІІ рівня акредитації є позитивним ще й тому, що колектив навчального закладу (як студенти, так і викладачі) може бачити, що на його думку зважають. Це створює позитивний соціально-психологічний клімат і сприяє покращенню взаємодії між адміністрацією, викладацьким і студентським колективами. Крім цього, адміністрація має можливість побачити недоліки в навчальному і виховному процесі й, за необхідності, вчасно їх скоригувати.
Рішення про необхідність застосування соціологічного опитування для вирішення проблемних ситуацій має приймати керівництво закладу освіти. Керівник, таким чином, виступає замовником соціологічного дослідження. Соціолог може пропонувати керівництву вибір з можливих тематик після вивчення поставленої керівником проблеми і вироблення можливих гіпотез дослідження.
Лише замовник дослідження має усю повноту влади щодо вибору тематики опитування, генеральної сукупності, на якій проводитиметься дослідження і часу його проведення. Замовлення дослідження відбувається:
— для своєчасного реагування на можливі осередки напруження в колективі;
— за необхідності вивчення та вирішення проблемної ситуації;
— для оптимізації взаємодії між різними частинами колективу;
— для оптимізації навчально-виховного процесу;
— для вивчення педагогічної майстерності викладачів;
— для виявлення різноманітних недоліків і вироблення рекомендації щодо їх ліквідації;
— для характеристики професійної компетенції фахівців тощо [7].
Таким чином, застосування соціологічних опитувань для роботи у навчально-виховному середовищі має велику кількість сфер використання. При якісному використанні соціологічних методів ефективність соціологічного аналізу значно зростає і може принести значну користь у виробничій діяльності і навчально-виховному процесі. Головною умовою є точна постановка проблеми, яка вирішується і активне сприяння замовника роботі соціологів.
Найдієвішими соціологічні дослідження є тоді, коли вони систематизовані, проводяться неодноразово. Це необхідно для того, щоб мати якісний матеріал для аналізу колективних дій різних соціальних спільнот. Тому ми рекомендуємо проводити серії досліджень.
Практика соціологічних досліджень ДТК ДДТУ підтверджує, що найефективнішим у студентському колективі є методи гніздової і квотної вибірки, де за критерії вибору приймаються розподілення груп за курсами, спеціальностями, рівнем довузівської освіти тощо. Використовуючи однотипову вибірку за рівними періодами повторення дослідження можна мати дані для порівняльного аналізу про зміни у контингенті респондентів одного типу.
Анкетування може проводитися серед студентів та/або викладачів соціологом, або (за необхідністю) психологом, соціальним педагогом.
Покращенню результатів сприяє той факт, що соціолог є частиною цієї генеральної сукупності, і має можливість співвідносити аналітичні матеріали різних досліджень цієї групи респондентів. Таким шляхом соціолог знаходиться у центрі соціального експерименту, здійснюючи «включене» спостереження, тобто враховуючи не лише статистичні дані, а й психологічний стан респондентів, особливості проблемної ситуації, реакцію Замовника на проблему і можливості (шляхи) її вирішення.
Оприлюднення даних соціологічного дослідження є тим ключовим моментом, який найбільшою мірою свідчить про налаштованість керівництва на співпрацю з колективом, відкритість до альтернативної думки.
Зменшення ступеня повноти інформації, що оприлюднюється, значною мірою знижує ефективність соціологічного дослідження як форми суспільного діалогу. Інколи замовчування даних, до якого спонукає страх перед можливими наслідками, є більшою небезпекою, ніж необхідність подолання негативних реакцій на оприлюднення [7].
Оприлюднення результатів соціологічних досліджень, проведених у ВНЗ, залежить від мети їх проведення. Наприклад, якщо досліджувалася студентська проблематика, слід оприлюднювати її для всіх зацікавлених осіб: проблематика адміністративного характеру оприлюднюється для членів адміністрації; проблеми всередині викладацького колективу має право висвітлювати лише представник керівництва. Зміни у правилах оприлюднення можуть бути закріплені рішенням методичної ради навчального закладу за наявності Положення про регулярне проведення конкретного соціологічного дослідження. Останнє слово в оприлюдненні результатів дослідження завжди залишається за Замовником.
Висновки. Таким чином, застосування соціологічних опитувань для оптимізації навчально-виховного процесу буде ефективним за умови дотримання всіх необхідних вимог і процедур, які давно прописані у соціологічних методиках проведення досліджень. Користь від отриманих матеріалів є безумовною, оскільки ця інформація дозволяє впливати на навчально-виховний процес не лише зовні, а і з середини. Демократизація сучасного освітнього простору має за мету не тільки дотримання прав молоді, а й покращення соціально-психологічного клімату у студентському і викладацькому колективах, оптимізацію взаємодії між цими соціальними спільнотами, а також, як наслідок, підвищення якості навчання і виховання. Взаємодія між цими соціальними групами ускладнюється тим, що у процесі їх становлення були закладені різні ідеологічні основи, тому ще актуальнішим стає необхідність пошуку максимального порозуміння між ними. Саме ці чинники є засадничими для проведення соціологічних досліджень у ВНЗ.
Література:
- Борисова Ю. В. Молодь в освітньо-професійному просторі: історико-соціологічний аналіз / Ю. В. Борисова // Грані. – 2004. – № 2(34).
- Дворецька Г. В. Соціологія : навч. посіб. / Г. В. Дворецька. – К. : КНЕУ, 2002. – 472 c.
- Болотіна Є. В. Соціологія : метод. посіб. / Є. В. Болотіна, В. Б. Мішура. – К., 2007.
- Кондратьев М. Ю. Особенности адаптации развивающейся личности в условиях становления ученической группы / М. Ю. Кондратьев, Э. Г. Вартанова // Вопросы психологии. – 2007. – № 2.
- Матеріали соціологічних досліджень ДТК ДДТУ(2000–2012 рр.). – Дніпродзержинськ : ДДТУ, 2012. – 98 с.
- Морозова Л. П. Ціннісні орієнтації молоді / Л. П. Морозова // Нова парадигма. Альманах наукових праць. – 2000. – Вип. 17. – С. 176–183.
- Оцінка громадськістю діяльності органів виконавчої влади: Методичні рекомендації з проведення соціологічних досліджень. – К., 2009. – 33 с.
- Соціологія : посібник для студентів вищих навчальних закладів / за ред. В. Г. Городяненка. – К., 2008.
- Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.zippo.net.ua/index.php?page_id=192
Надійшла до редколегії 15.04.2013